Верховний комісар ООН: дії М’янми щодо рохінджа схожі на етнічні чистки
11 вересня 2017 року Зейд Раад аль-Хусейн заявив у Женеві, що дії М’янми щодо рохінджа схожі на етнічну чистку. Згодом справу про геноцид розглянув Міжнародний суд ООН.
11 вересня 2017 року верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн виступив у Раді ООН з прав людини в Женеві. За його словами, поводження М’янми з мусульманською меншиною рохінджа виглядає як «підручниковий приклад етнічної чистки». Силову операцію в штаті Ракхайн він назвав «явно непропорційною» нападам бойовиків, закликав владу припинити «жорстоку військову операцію» і скасувати дискримінацію рохінджа.
Передісторія була такою. 25 серпня 2017 року бойовики Армії порятунку рохінджа Аракану (ARSA) напали на понад десяток об’єктів безпеки й убили 12 людей. Після цього армія, місцеві сили безпеки та ополчення провели «зачистки». За даними, наведеними у матеріалі, понад 270 тисяч людей утекли до Бангладеш, ще десятки тисяч стали переселенцями всередині штату Ракхайн. Організація Human Rights Watch за супутниковими знімками зафіксувала сліди пожеж у районах проживання рохінджа. Міністр закордонних справ Бангладеш А. Х. Махмуд Алі 10 вересня назвав те, що відбувається, геноцидом.
Влада М’янми заявляла, що бореться зі збройними бойовиками, зокрема з ARSA, і відмовилася вести переговори з «терористами». Незалежний доступ до штату Ракхайн був обмежений, тому повідомлення про спалені будинки й убивства на той момент неможливо було перевірити.
Чому конфлікт загострився
Напруга в Ракхайні тривала не один рік. Під час насильства 2012 року, за даними Dawn, загинули сотні людей, а близько 140 тисяч, переважно рохінджа, залишили домівки й опинилися в таборах для переселенців, де більшість із них лишалася й у 2017 році. Багато мешканців Ракхайна та інших регіонів вважають рохінджа нелегальними мігрантами з Бангладеш, хоча ті живуть у країні поколіннями. Влада М’янми обмежувала їхнє громадянство й доступ до державних послуг: приблизно за два роки до березня 2017 року уряд скасував їхні «білі картки» в рамках плану позбавити їх громадянства за законом 1982 року.
Що було далі
27 серпня 2018 року Незалежна міжнародна місія ООН зі встановлення фактів щодо М’янми оприлюднила звіт. Як писала Dawn, у ньому шістьох військових лідерів на чолі з головнокомандувачем Мін Аунг Хлайном названо «пріоритетними суб’єктами» розслідування. Слідчі вказали, що злочини проти рохінджа можуть відповідати юридичному визначенню геноциду, і закликали притягнути вище військове керівництво до відповідальності. Урядові Аун Сан Су Чжі вони закинули, що вона не використала ні посаду, ні моральний авторитет, щоб зупинити події. Влада М’янми не пустила місію в країну.
11 листопада 2019 року Гамбія подала до Міжнародного суду ООН позов проти М’янми за Конвенцією про геноцид. За даними суду, 23 січня 2020 року він ухвалив рішення про тимчасові заходи, а 22 липня 2022 року визнав свою юрисдикцію і прийняв позов до розгляду. Публічні слухання по суті пройшли з 12 до 29 січня 2026 року. Як повідомляло The National, М’янма заперечує геноцид і називає свої дії контртерористичними операціями.
Джерело: The Irish Times