Штрафи за порушення правил торгівлі: що каже закон і що робити покупцеві

Правила торгівлі в Україні регулюють два основні акти: Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) і Закон «Про захист прав споживачів». Перший визначає штрафи за конкретні порушення, другий - права покупця та відповідальність суб’єктів господарювання перед ним. Нижче - суми штрафів і порядок дій за редакціями цих актів, які вдалося перевірити на 2025 рік; перед тим як посилатися на них у суперечці, звіряйте текст із чинним на сайті Верховної Ради.

Як рахують штрафи

У більшості статей штраф вказано в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Для штрафів цей мінімум становить 17 гривень, а підвищений розмір, прив’язаний до податкової соціальної пільги (у 2025 році 1 514 гривень), застосовують лише для кваліфікації правопорушень. Це пояснює Бухплатформа з посиланням на Податковий кодекс. Нижче гривневі суми розраховано за ставкою 17 гривень, станом на 2025 рік.

Що передбачає КУпАП

Основні статті Кодексу для продавців такі:

• стаття 155, порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг: від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів (17-170 гривень), за повторне порушення протягом року - від 5 до 27 (85-459 гривень);
• стаття 155-1, порушення порядку проведення розрахунків: для особи, що проводить розрахунки, від 2 до 5 мінімумів (34-85 гривень), для посадових осіб - від 5 до 10 (85-170 гривень); за повторне порушення протягом року відповідно від 5 до 10 і від 10 до 20 мінімумів;
• стаття 155-2, обман покупця (обмірювання, обважування, обраховування, перевищення цін): від 2 до 15 мінімумів (34-255 гривень), за повторне порушення чи обман у великих розмірах - від 20 до 50 (великим вважають обман, що завдав громадянину шкоди понад три мінімуми; для цієї ознаки діє мінімум 1 514 гривень, тобто понад 4 542 гривні, за розрахунком на 2025 рік);
• стаття 156-1, порушення законодавства про захист прав споживачів: за відмову дати споживачеві необхідну інформацію про товар чи обмеження права перевірити якість, вагу й ціну - від 1 до 10 мінімумів (17-170 гривень), за відмову реалізувати права покупця товару неналежної якості - від 1 до 18 (17-306 гривень), за недостовірну інформацію про продукцію - від 10 до 50 (170-850 гривень).

Якщо недостовірну інформацію не виправили або її повторили протягом року після стягнення, штраф зростає до 50-200 мінімумів, тобто 850-3 400 гривень.

Що передбачає Закон про захист прав споживачів

Стаття 23 Закону встановлює інші штрафи, які накладає орган державного контролю за захистом прав споживачів. Вони обчислюються від вартості товару чи партії. За відмову в реалізації прав споживача, зокрема на обмін товару, штраф становить десятикратну вартість продукції, але не менше п’яти мінімумів. За продаж товару з простроченим терміном придатності - 200 відсотків вартості залишку партії, але не менше п’яти мінімумів. Ці суми зараховують до державного бюджету, а не покупцеві.

Права покупця при цьому прописані в самому законі. Непродовольчий товар належної якості можна обміняти на аналогічний протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо продавець не оголосив довший термін. Для цього товар не повинен бути у користуванні, мають зберегтися товарний вигляд, пломби й ярлики та розрахунковий документ. Перелік товарів, що не підлягають обміну, затверджує Кабінет Міністрів. Якщо в гарантійний строк виявлено недоліки, споживач може вимагати зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на ремонт, а за істотних недоліків - розірвання договору й повернення грошей чи заміни товару.

Що робити покупцеві

Спершу збережіть чек або інший розрахунковий документ і зробіть фото ціни на полиці, ярлика та упаковки з терміном придатності. Далі звертайтеся до продавця із письмовою вимогою, на якій відмітьте дату подання. Закон зобов’язує продавця надавати споживачеві достовірну інформацію про товар до купівлі: назву, основні властивості, ціну й умови придбання, дату виготовлення, умови зберігання, строк придатності та дані про виробника. Якщо інформація про продукцію виявилася недостовірною і не шкодить життю, здоров’ю чи майну, виробник або продавець протягом тижня має вилучити продукцію з продажу й привести інформацію у відповідність.

Якщо продавець відмовляє, скаргу можна подати до Держпродспоживслужби - органу державного контролю, який перевіряє дотримання законодавства про захист прав споживачів і може накладати на торговців стягнення за статтею 23 Закону. Захист прав споживачів здійснює також суд, а споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.